суббота, 16 декабря 2017 г.

Поняття бази даних та її значення

    У сучасному інформаційному суспільстві обробка інформації є необхідною умовою організації виробництва. Для прийняття ефективних управлінських рішень виникає необхідність, враховуючи різноманітні фактори, обробляти значну кількість інформації. Стрімке зростання обсягу науково-технічної інформації, з одного боку, і розвиток обчислювальної техніки, з іншого боку, викликали необхідність створення нових інформаційних технологій. Електронні сховища інформації дозволили компактно зберігати, багатократно використовувати, сортувати, редагувати, відображати на екрані дисплея, а при необхідності отримувати копії документів на папері. Такі інформаційні системи забезпечували доступ до інформації великому числу користувачів незалежно від їх географічного місцезнаходження і дозволяли оперувати великими об’ємами даних.

    База даних (БД) – це значна кількість однорідних даних з конкретної предметної галузі, які зберігаються в пам’яті комп’ютера.

    Прикладом бази даних є розклади руху різних видів транспорту, пропозиції товарів на ринку, облік матеріалів на складах, телефонний довідник, словник, енциклопедія і т.д.

    Діяльність з пошуку прийнятних засобів для автоматизованої обробки інформації сприяла створенню на початку 60-х років спеціальних програмних комплексів, «Систем керування базами даних» (СКБД), які повинні надавати користувачеві способи введення, збереження даних, а також опису структури даних. Файли, в яких забезпечувалось збереження даних і опис їх структури і які знаходились під управлінням СКБД, були названі банками даних, а пізніше
«Базами даних» (БД).

    СКБД повинна також надавати механізми пошуку даних за запитами користувачів, забезпечувати захист даних від некоректного оновлення та несанкціонованого доступу, підтримувати бази даних в актуальному стані.

    Поняття реляційної бази даних вперше було введено у статті наукового співробітника фірми ІВМ Е.Ф. Кодда (Codd E.F., A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks. CACM 13: 6, June 1970). Інформація в реляційних базах даних зберігається в табличній формі. Це може бути одна або декілька таблиць. При роботі з даними декількох таблиць встановлюються зв’язки між таблицями.

Проектування бази даних.

  1. Перш ніж створити електронну базу даних, необхідно детально розробити її структуру. Цей процес включає наступні етапи:
  2. Визначення мети створення бази даних.
  3. Визначення таблиць, які повинна містити база даних.
  4. Визначення для кожної таблиці списку полів і призначення імен кожному полю.
  5. Визначення полів з унікальними значеннями у кожному записі.
  6. Визначення зв’язків між таблицями.
  7. Удосконалення структури бази даних.
  8. Введення даних і створення інших об’єктів бази даних.
  9. Використання засобів аналізу бази даних.

    База даних повинна задовольняти вимогам тих користувачів, які будуть з нею працювати. Тому на першому етапі необхідно визначити, які функції буде виконувати база даних, яка інформація буде міститись в її таблицях. Визначити, яку результативну інформацію необхідно отримувати у звітах. Після визначення мети створення бази даних, стане зрозумілим, які дані повинні міститися в її таблицях.

    Добре продумана структура таблиць є запорукою ефективної роботи з даними. Необхідно детально продумати структуру таблиць, враховуючи наступні вимоги:
Інформація в таблиці не повинна повторюватись.
Таблиці не повинні містити одну й ту ж інформацію.

    Кожна таблиця повинна містити інформацію лише на визначену тему. Щоб не відбувалось дублювання даних, необхідно розподілити різнорідні дані по окремих таблицях. Для кожного типу відомостей необхідно створювати окреме поле. Якщо таблиці містять значну кількість даних, можна використати майстер аналізу таблиць (меню Сервис/Анализ/Таблица), який допоможе розділити їх на зв’язані таблиці, тим самим підвищивши ефективність збереження даних.

    Для кожного поля таблиці необхідно задати тип даних і вибрати найменший розмір, який дозволяє зберігати потрібні дані. Для утворення зв’язків між таблицями необхідно визначити для кожної таблиці первинний ключ, який являє собою одне або декілька полів, що однозначно ідентифікують кожен запис таблиці.

    Після даного етапу необхідно остаточно проаналізувати утворену структуру і зв’язки між таблицями і усунути існуючі недоліки. Для цього вводиться необхідний для перевірки структури набір даних і створюються запити, які показують чи вдається отримати необхідні відомості. Якщо структура таблиць відповідає поставленим вимогам, то вводяться дані і створюються всі інші об’єкти – форми, запити, макроси, модулі, звіти.

Комментариев нет:

Отправить комментарий